Фон
Як зародилося фламенко
Звідки походить фламенко, як традиція Андалусії потрапила на сцени та що про це каже ЮНЕСКО — простою мовою.
Забронювати фламенко-шоу ↗Швидка відповідь
Вікіпедія датує виникнення фламенко приблизно кінцем 1700-х років у містечках Нижньої Андалусії. ЮНЕСКО визнало його нематеріальною спадщиною у 2010 році як поєднання трьох мистецтв і визначає його осередком Андалусію. Фламенко передається з покоління в покоління в родинах, серед друзів і в клубах, а перше в Севільї кафе для співу фламенко відкрилося у 1881 році.
Звідки це
Вікіпедія відносить появу фламенко приблизно до кінця 1700-х років у містечках Нижньої Андалусії та називає Андалусію колискою перших кантаорів — співаків фламенко. ЮНЕСКО розміщує серце цього мистецтва на півдні Іспанії, коріння якого сягає Мурсії та Естремадури. Марбелья на Коста-дель-Соль розташована в Андалусії.
Традиція, що передається з покоління в покоління
ЮНЕСКО зазначає, що це мистецтво передається у родинах і династіях, серед друзів і у фламенко-клубах. Саме тому фламенко часто описують як мистецтво, яке осягають, живучи поруч із ним. Воно не потребує писаної партитури. Співаки, гітаристи й танцюристи вчаться одне в одного, а імпровізовані виступи спираються на це спільне знання палос і ритму. Цей обмін відбувався у залах будь-якого розміру — від родинного зібрання до сцени. Цей обмін відбувався у залах будь-якого розміру — від родинного зібрання до сцени.
Від кав'ярень до сцени
Вікіпедія зазначає, що перше кафе в Севільї, присвячене фламенко-співу, відкрилося 1881 року. Cafés cantantes тієї доби дали фламенко постійну сцену. Таблао, за Вікіпедією, — це майданчик для виступів фламенко, а також назва танцювальної підлоги. Невеликі заклади, як той на Plaza Santo Cristo, продовжують цю традицію в залі на кілька столиків.
Канте хондо і глибока пісня
Вікіпедія описує канте хондо як вокальний стиль у фламенко — незайману форму андалузької народної музики, назва якої означає «глибока пісня». За її даними, 1922 року композитор Мануель де Фалья допоміг організувати в Гранаді конкурс канте хондо, у якому взяли участь письменники й музиканти, зокрема Федеріко Гарсія Лорка. Лорці також приписують авторство ідеї дуенде.
Визнання ЮНЕСКО
У 2010 році ЮНЕСКО визнало фламенко нематеріальною спадщиною, описавши його як поєднання трьох мистецтв: співу (cante), танцю (baile) і гри (toque). До супроводу також віднесено кастаньєти, плескання в долоні та притупування. Це визнання нагадує, що те, що здається розвагою, є також живою спадщиною, яку зберігають ті, хто її виконує.
Чому невелика кімната пасує
Невеликий заклад розміщує публіку за кілька метрів від співака, гітариста й танцюристів — це зовсім не те саме, що великий театр. Оскільки кожне шоу в марбельському таблао є імпровізацією, і заклад заявляє, що не має ні структури, ні сценарію, зала й публіка стають частиною того, як звучить кожен вечір. ЮНЕСКО внесла фламенко-клуби до соціальних груп, через які передається це мистецтво, тож невелика затишна зала відповідає тому, як ця традиція живе й передається далі.
Що взяти з цього
Фламенко — це не костюм і не один танець. Це родина стилів, що походить з одного регіону, передається від людини до людини, визнана ЮНЕСКО і досі звучить у невеликих залах. Коли ви сідаєте в таблао, ви чуєте те, що формувалося багатьма поколіннями. Це вагома причина прийти заздалегідь, зберігати тишу й уважно слухати.
Новіші інструменти
Вікіпедія зазначає, що пізніші музиканти фламенко запровадили нові інструменти, як-от перуанський кахон. Це одна з причин, чому інструменти на шоу можуть відрізнятися від закладу до закладу. Таблао в Марбельї, представлене на цьому сайті, дотримується інструментів фламенко XIX століття, тож відвідування там — це нагода почути давніше звучання голосу, гітари й долонь.
Джерела